Уявіть ситуацію: Ви прийшли до лікаря з елементарними, на Вашу думку, симптомами. Лікар уважно вислухав Вас, оглянув, зазирнув у комп’ютер і засипав Вас страхітливими незрозумілими термінами. Що б Ви відчули в цю мить? Напевно, роз- губленість, тривогу й бажання якнайшвидше втекти від того лікаря якомога далі.
Що ж таке СЕЕН?
Кожна буква має своє важливе значення.
С—соціальненавчання
Абревіатура СЕЕН означає «Соціальне, емоційне та етичне навчання». Соціальне — тому що спрямоване на спільне благо: на благо сім’ї, школи, країни й світу загалом. І це не поетичне перебільшення. СЕЕН покликане виховати людей, які врятують нашу планету. Від чого саме? Наприклад, від глобального потепління, енергетичної кризи, голоду, спраги, хвороб, релігійної ворожнечі, третьої світової. А, може, і від нових, ще не бачених загроз.
Звісно, не йдеться про героїчних одинаків й одиначок, що подужають змінити все на краще за півтори години — бо таке буває тільки в коміксах. Ідеться про людство, яке може щасливо обходитися без бетменів і дивожінок. Адже СЕЕН — це міжнародна програма, що має на меті виховати ціле нове покоління, здатне впоратися з тим, із чим ще не впоралися попередні.
Е—емоційненавчання
Емоційне навчання — це навчання, спрямоване на глибоке розуміння емоцій, реакцій, почуттів — глибше, ніж те, до якого більшість із нас звикли.
Е—етичненавчання
І нарешті СЕЕН — це етичне навчання, тобто навчання добра. А добро не можливе без відповідного складу розуму (усвідомленості), відповідних почуттів (співпереживання) і вчинків (залученості). Кожна із цих трьох граней — незамінна й обов’язкова.
Отже, СЕЕН прагне виховати розумних, небайдужих і діяльних людей, уважних до себе й до ближніх, які зможуть подбати про власне щастя і про цілий світ.
У фокусі уваги програми соціально-емоційного та етичного навчання — вміння та навички, які допомагатимуть дитині на кожному етапі життя. «Cтiйкi вмiння» пpoгpaми CEEH — цe щocь нa зразок нaвчaльниx дocягнeнь вищoгo piвня. У ниx пpoпиcaнo, що yчнi й yчeницi мaли б yмiти po6ити вce кpaщe нa кoжнoмy нacтyпнoмy eтaпi пpoгpaми. Утiм, вoни вiдoкpeмлeнi вiд кoнкpeтниx нaвчaльниx peзyльтaтiв, пpив’язaниx дo вiкy й клacy дитини. Усе тoмy, щo cтiйкi вмiння — цe тaкi знaння й нaвички, дo якиx мoжнa пoвepтaтиcя знoв i знoв, poзмipкoвyвaти нaд ними й oпaнoвyвaти щe глибшe i в шкiльнi poки, і пpoтягoм життя.
Чому батьківству важливо долучатися до навчання дітей за програмою?
Усі батьки або особи, які їх замінюють, люблять своїх дітей, але, на жаль, не всі займаються соціально-емоційним вихованням. І коли школа працює за програмою соціально-емоційного та етичного навчання, а підтримки, підмурку, який можна звести тільки в сім’ї, немає, навчання навряд чи буде ефективним.
Майже всі члени сім’ї можуть стати соціально-емоційними вихователями чи виховательками, але багатьом із них доведеться подолати певні перешкоди. Однією з перешкод може стати звичне ставлення до емоцій, яке вони перейняли свого часу від старших, а ті — так само від своїх рідних. Перешкодити може невміння слухати й чути своїх дітей.
Займаючись соціально-емоційним вихованням, батьківство виходить за межі прийняття або обмеження неналежної поведінки й навчає дітей регулювати почуття, знаходити виходи й розв’язувати проблеми. Але для цього потрібно вміти усвідомлювати власні емоції і добре відчувати емоції своїх рідних і близьких.
Міцна родинна підтримка є для дитини підґрунтям емоційної рівноваги, здатності адаптуватися до будь-яких змін й успішної взаємодії із соціумом (від шкільного класу до світу загалом).
Окрім того, вважливо розуміти, що всі емоції, навіть печаль, гнів і страх, відіграють важливу роль у нашому житті. Тільки розуміючи цінність деструктивних емоцій своїх дітей, батьки або особи, які їх замінюють, можуть терпляче ставитися до їхньої злості, смутку й страхів. Вони готові витратити час на дитину, яка плаче чи роздратована, вислухати її проблеми, поспівчувати, дозволити їй висловити свій гнів або просто «виплакатися».
Якщо рідні і близькі разом із дитиною регулярно практикуватимуть соціально-емоційне та етичне навчання, то із часом вони стануть глибше усвідомлювати власні почуття й охочіше їх висловлювати. Окрім того, дитина навчиться цінувати переваги розв’язання проблем разом із сім’єю. Це не означає, що таке виховання гарантує спокійне життя. Батьківству все одно доведеться стикатися з перешкодами тоді, коли вони, попри бажання бути в контакті з емоціями своєї дитини, з низки причин не зможуть отримати від неї виразний сигнал.
Але якщо вчити дітей керувати емоціями, це дасть розуміння того, як переживати злети чи падіння. Запам’ятайте: у майбутньому дитині з розвинутою соціально-емоційною сферою буде легше знайти своє місце в житті.
Як почати практикувати СЕЕН удома?
Перш ніж зіграти на флейті польку, треба спершу спромогтися видобути з неї хоча б один стерпний звук. Щоб навчитися в’язати светр, треба спершу опанувати кілька видів петель. Будь-яке велике знання чи вміння починається з якихось дріб- ниць, із чогось конкретного, елементарного — з першої подоланої сходинки, першої цеглини в підмурку.
Нехай попереду ще тисяча чи десять тисяч сходинок, нехай підмурку бракує ще мільйона цеглин. Головне — що ця кількість скінченна і шлях до мети можна поділити на менші відрізки, а отже, мета досяжна.
Але припустімо, що в когось є намір стати ліпшою людиною — більш чуйною, усвідомленою, діяльною. Що тоді? З яких петель сплести усвідомленість? Де знайти абетку доброти? З яких цеглин скласти співпереживання?
Неабияка перевага СЕЕН у тому, що його творці достеменно знають, із чого почати цей непростий шлях. Починати як завжди треба з діяльності, з накопичення досвіду. Коли йдеться про СЕЕН, це практичні вправи, що допомагають усвідомити власний фізичний і психологічний стан і регулювати його в разі потреби.
Щоб стійкіше перенести щось неприємне, наприклад, медичну процедуру, багато людей звертаються думками до найприємніших спогадів, а нервуючись, смикають себе за мочки вуха чи проводять рукою по волоссю. Мабуть, будь- якій людині знайоме хоч щось із цього. І все це — конкретні практичні дії, що допомагають бути розважливішими, спокійнішими, стійкішими. А що коли застосовувати такі прийоми більш регулярно й усвідомлено? Із цього починається соціальне, емоційне та етичне навчання.
Використані джерела: Я (практикую) СЕЕН. Посібник для роботи з батьківством: навч.-метод. посібник / О. Дегтярьова, Т. Дрожжина, Г. Калужна та ін.; за заг. ред. О. Елькіна, О. Марущенка, О. Масалітіної. — Київ: Видавничий дім «Перше вересня», 2021. — 64 с.
