28
28 січня – День затвердження Державного Прапора України.
У цей день, 34 роки тому, Верховна Рада ухвалила рішення, яким синьо-жовтий прапор було закріплено як державний символ.
“Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.” (Постанова Верховної Ради України № 2067-XII від 28 січня 1992 року Про Державний прапор України).
Поєднання синього та жовтого кольорів має глибоке історичне коріння. Вони присутні в символіці Київської Русі, на гербах і хоругвах українських земель у середньовіччі, в козацьку добу, а згодом — у національно-визвольних змаганнях ХІХ— ХХ століть. Синьо-жовті барви використовувалися під час революційних подій 1848 року в Галичині, стали національними символами Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
У ХХ столітті ці кольори залишалися знаком боротьби за незалежність, хоча в радянський період їх використання переслідувалося. Лише наприкінці 1980-х років синьо-жовтий прапор знову з’явився на мітингах і громадських акціях, символізуючи прагнення українців до свободи та власної держави.
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року питання державних символів набуло особливої актуальності.
4 вересня 1991 року синьо-жовтий прапор було урочисто піднято над будинком Верховної Ради України. А вже 28 січня 1992 року парламент ухвалив постанову, яка закріпила його офіційний статус. Це рішення мало не лише правове, а й глибоке символічне значення. Воно засвідчило спадкоємність сучасної Української держави з багатовіковою історією національного руху та стало підтвердженням європейського цивілізаційного вибору України.
Синьо-жовтий стяг — це не просто поєднання кольорів. Це мирне небо над головою і щедра українська земля під ногами. Це символ нашої історії, боротьби, віри та національної гідності.
Під цим Прапором покоління українців відстоювали право бути вільними. Сьогодні він майорить як знак незламності, єдності та сили нашого народу. Він поруч із тими, хто захищає Україну на фронті, і з тими, хто своєю щоденною працею наближає Перемогу в тилу.
Нехай Державний Прапор завжди буде для нас оберегом, нагадуванням про відповідальність перед минулим і вірою в майбутнє. Нехай він гордо майорить над вільною, незалежною та мирною Україною.
Слава Україні! 💙💛
Героям слава!
Оксана ТКАЧУК, заступник директора з навчально-виховної роботи
